Якою б гарною не була ваша сім'я, але сварок і конфліктів між подружжям не уникнути. Однак можна уникнути насильства при з'ясувати ваших відносин. Ці ж рекомендації будуть корисні вам також в спілкуванні з вашою дитиною.

Не застосовувати насильство під час конфліктних ситуацій, вам допоможе дотримання таких правил вираження ваших зауважень або точки зору:

1. Візьміть паузу і не приступайте до розмови до тих пір, поки емоції всіх учасників розмови не заспокояться. Для цього можна вийти в іншу кімнату, умитися холодною водою, прогулятися на вулиці, прийняти душ, глибоко подихати, зробити кілька спортивних вправ.

2. Не починайте розмову в стані втоми, пізно ввечері або вночі.

3. Починаючи розмову, не використовуйте ні активну, ні пасивну агресію. Будь-яка агресія сприймається як напад, а значить друга сторона зосередиться на своєму захисті або буде нападати у відповідь, і, як наслідок, не зможе почути ваших аргументів. До пасивної агресії відносяться: деструктивна критика, знецінення, ігнорування, "багатозначне мовчання", маніпуляції, звинувачення, присоромлення, газлайтінг.

 Прочитайте також: Як розпізнати пасивну агресію?

4. Для вираження своєї точки зору або претензій до вашого чоловіка/дружини або дитини використовуйте таку схему: (1) опис ситуації в «Я»-повідомленнях – (2) мої почуття – (3) конкретне прохання.

Коли людина говорить про себе і свої почуття, вона знаходиться "на своїй території". У такому випадку ваш співрозмовник не відчуває, що на нього нападають (немає загрози для "його території"), а значить з'являється шанс, що він почує вас.

Коли людина просить, а не вимагає, то ймовірність виконання прохання підвищується в багато разів, у той час як вимоги та накази зазвичай ігноруються. Прохання передбачає, що інша людина є вільною та може відмовити, а тому набагато краще сприймається вашим співрозмовником.

Давайте на конкретних прикладах подивимося, як ця схема неагресивного вираження ваших претензій працює на практиці.

Ситуація 1

Не правильно: «Знову ти розкидав речі! Нормальні люди так не роблять! Скільки можна мені це терпіти?»

Правильно: «Коли я бачу розкидані речі, я засмучуюся, злюся, мій настрій псується, тому що для мене дуже важливий порядок. Будь ласка, коли заходиш додому, складай речі на полиці».

Ситуація 2

Не правильно: «Я скоро збожеволію від цього дому, від цих дітей, від тебе! Скільки я всього роблю, а нікому діла немає! Пощастило ж Марічці! Її чоловік для неї найняв помічницю по хатніх справах!»

Правильно: «Коли я займаюся дітьми і хатніми справами з ранку до вечора щодня, я дуже втомлююся, відчуваю себе загнаною, в розпачі, починаю дратуватися через дрібниці. Будь ласка, давай домовимося, що ти будеш гуляти з дітьми після роботи 1 годину, щоб я могла відпочити, прийняти ванну, подбати про себе.»

Ситуація 3

Не правильно: «Знову ти на своїй хвилі! Тобі плювати на мене! Ні слова тепер від мене не почуєш!»

Правильно: «Коли я важко працюю, роблю це, а мої зусилля не знаходять підтримки і знецінюються, я спантеличений, відчуваю образу, сум, розчарування, свою непотрібність. Будь ласка, підтримай мене словами, скажи мені: чи важливий/важлива я для тебе і мій внесок в сім'ю?»

Марія Васіна, психолог