Крик, звинувачування, образи та інші види пасивної агресії – це форми психологічного насильства, які отруюють стосунки в сім’ї, з близькими та в робочому колективі. Однак є способи вгамувати “напади сказу” у дорослих, які часто трапляються в стресових ситуаціях чи коли вас щось дуже дратує.

1. Шукайте в собі. Ось ви відчуваєте, що зараз вибухнете, бо дитина створила гармидер у кімнаті. Скажіть собі «стоп» і прислухайтеся до себе. Вас справді сердять розкидані дитиною іграшки чи це лише привід виплеснути негатив, який накопичився через важкий день, сімейну сварку, неприємності на роботі?

2. Перекуйте злість на твердість. Взагалі-то гніватися природно і нормально. Інша справа, що виказувати своє обурення треба спокійно та конструктивно. Скажіть дитині, лагідно, але твердо: «Зайчику, будь ласка, приберися у своїй кімнаті». Якщо ж вас розсердили на роботі – скажімо, звинуватили в тому, що ви погано склали звіт: або промовчіть, і дайте волю своїм почуттям там, де вас зрозуміють, або наведіть аргументи на вашу користь, але спокійно. Спокійний впевнений тон тільки надасть ваги вашим словам.

3. Відпустіть образу. Краще вирішувати питання, щойно вони виникають. Якщо відповісти було не доречно або ви просто посоромилися, то злість залишилася в вас і тепер треба терміново її погасити. Не повертайтеся подумки до ситуації знов і знов, а переключіться на щось приємне – з’їжте морозиво, прийміть ванну, послухайте улюблену пісню і… скажіть подумки образнику: «Бог тобі суддя».

4. Слідкуйте за мовою. Є вислови, які провокують конфлікт: «ти зобов’язаний», «якщо ти не зробиш це, я...», «таке міг сказати тільки ти», «ти постійно скаржишся», «ти виглядаєш гірше, ніж...» тощо. Спробуйте висловлювати те саме, але інакше: замість «Де ти маявся пів дня?» можна сказати: «Я вже все зробила. Прикро, що тебе не було, адже разом ми зробили б швидше. Та й взагалі я скучила за тобою». Замість «Знову ти розкидав свої речі!» можна сказати: «Я засмучена, тому що в кімнаті безлад…».

5. Віддзеркалюйте гнів. Агресія породжує агресію. Наприклад, чоловік крикливо виказує дружині: «Замість того, щоб зашити дірки в кишенях моїх брюк, ти теревенила 40 хвилин з подружкою!». Дружині варто відповісти так: «На твоєму місці я б теж розлютилася. Але в Оксани такі проблеми! Я мала її підтримати». Він: «В неї постійно проблеми!». Ви: «Точно! Добре, що в мене є ти». Але дірки зашити все ж таки доведеться.

Наталія Простун, психолог,

керівниця Інституту ментального здоров'я та розвитку особистості